Різне цікаве !

30 квітня – 2 травня в гуцульському селі Космач на Івано-Франківщині відбудеться Другий Міжнародний Фестиваль «Великдень у Космачі» та Четвертий Міжнародний З`їзд Писанкарів. В рамках фестивалю буде проводитись Міжнародний Симпозіум з гончарства та наукова конференція, присвячена 150-річчю розвитку туризму в Космачі

Щоб голосно заявити про себе новому ресторану у Львові сьогодні потрібно щонайменше – це віднайти принципово нову концепцію, залучити заморських фахівців, представити на суд громадськості небачені досі продукти… Цікаво було дослідити чи вдалось поєднати всі ці складові ресторану «Вок» («WOK»), адже його відкриття стало не меншою подією світського значення, ніж тиждень моди у місті.

         Перше на що відразу хочеться звернути увагу стосовно закладу – це масштабність задуму. У ресторані представлені кухні кількох острівних країн – Таїланду, Балі та Японії. Цілий букет віянь, культур та підходів до приготування водночас. При цьому кожна страва у меню відсортована по своєму походженню. Отже, якщо Ви вирішили влаштувати собі тайську вечірку – її автентичний смак можна відчути саме тут.  І якщо ресторатори до цього ще й зможуть зорганізувати для гостей відповідний антураж з квіткових вінків для прибуваючих гостей та розівчення тут же тайського танку компанією – заклад зможе стати ще й законодавцем ресторанної моди певного регіону, чого нашому місту, ой як бракує. Саме цього очікуєш від місця, що представляє особливості народу, для якого опіум – частина культури.:) Наразі ж одяг обслуговуючого персоналу виконаний у традиціях «країни сходячого сонця».

         Страви представлені у меню «Воку» найкраще характеризує поняття – «екзотика», тобто - незвично та дивно. Ті хто знається на китайській та індійській кухнях можуть помітити деяку схожість з цими стравами – їх характеризують море прянощів та соусів. Перелічені країни відомі своїми карнавалами та будиськими ритуалами і здавна вони славляться такою ж яскравою та багатогранною кухнею як і їхні театралізовані дійства. Все відношення островитян до їжі можна передати тайським повір’ям, згідно якого їжа – це складова щастя! Хоча, на мою думку, не кожен консервативний любитель українського борщику здатен збагнути тонку матерію сутності індонезійського щастя, бо воно місцями або дуже перчене або незвично дієтичне. Проте, поле для відкриттів відкривається у меню – неабияке. Тут є все - морепродукти, риба, телятина, свинина, птиця, лапша, овочі, рис, фрукти  - але у своєму специфічному виконанні. Наприклад, Балі руджак - фруктовий салат з досить різким чилі. Незвично? Так, але незважаючи ні на що – смачно. А морозиво з плодами хлібного дерева – хтось куштував (30 грн)?  Кількома словами цей фрукт – приємно солодкавий та соковитий. Любителів суші порадують тут продуктом «Годзіла» - незвично великого розміру та великим шматком філе вугра (120 грн/6 ролів). За моїми спостереженнями нерідко клієнтура закладу намагається притримуватись випробуваних страв та обмежується суші, чим на мою думку незаслужено себе позбавляють нових вражень, адже «ВОК» далеко не звичайна сушарня.

Першим бажанням у ресторані було звісно не лише прочитати складові страв в меню, але й побачити результат у вигляді фото-ілюстрацій. Але на власному досвіді перевірено – цього все одно було б недостатньо – більшість страв виглядають по-літньому яскраво завдяки інгредієнтам та виключно усі філігранно оформлені. Читання ж складників дозволяє прислухатись до своїх смакових вподобань, визначити допустимий рівень перченості (ті страви де перець присутній позначені одним-трьома перчиками) та не розгубитися врешті-решт у такому різномаїтті. Обійшлося без традиційних для кухні страв з комах (навіть живих) і поливок з крові...що ІМХО, але добре, бо не відображається потім на апетиті, читаючих меню.:) Часом, на жаль, новонабраний обслуговуючий персонал сам плутається, що порадити гостям, та думаю – це справа часу і в такому випадку достатньо буде попросити консультації у іншого офіціанта. До речі, момент звертання до офіціанта значно спрощений кнопками виклику на столиках.

         Порада для любителів гострого – на всяк-випадок, замовляйте спочатку «запиття» до страв. На щастя після спроби телятини - Ренданг даджинг -під гострим  соусом, на кокосовому молоці та перці нампрік  (60 грн) мені дуже швидко принесли мінералку, інакше довелось би всплакнути тут же за столом – направду гостро. Однак, покинути страву і не подумалось – героїчний шлях першовідкривача дуже вже заманливий для любителів гостренького. До речі, такі страви аборигени самі традиційно можуть запивати зупами, щоб дозволяти організму перепочивати від гострих відчуттів.

Тут же у меню Ви знайдете записи про страви приготовані на воці. Так, тому самому воці іменем якого названо ресторан. Wok - це пательня з випуклим днищем, яка і визначає переважаючий спосіб приготування продуктів – особливе попереднє маринування в спеціях та незначну термообробку у пательні з максимальним збереженням корисних елементів у харчах. Міе горенг уданг –рисова лапша з овочами, куркою та креветками на воці (40 грн) тут – кращий зразок здорової дієтичної й при цьому смачної їжі.

         До речі, налаштовуйтесь провести у ресторані весь вечір чи тривалий обід – готують дійсно довго про, що обіцяли попереджати надалі відвідувачів. З іншого боку – на те вони і ресторан, що не Макдональдс… Японське вино тут коштує 16-35 грн/ 50 гр, кава-чай – 8-12 грн. Середній чек за вечерю на двох без алкоголю складе - 150-250 грн.

         Вперше закінчувати пост буду входом до ресторану та його інтер’єром. Адже це його доповнючі елементи, зв’язуючі ланки які хоч і виправдали сподівання, все ж не мали б бути визначальними для відвідування ресторанів. Отож, на вході до ресторану на Вас вже чекатиме адміністратор, що запропонує вибір між 9 (строго на 4 або 6 осіб) столиків однієї зали, та проведе до гардеробу закладу. До речі, а чому біля нього немає дзеркала (мається на увазі гардероб)?:)

Наступне, що стає помітним – особливий добротний посуд та його розміри (якраз на ¼ стола, що спочатку дивує). Сервірування звично – з вилками та ножами, однак, подають і палички для певних видів страв. Інтер’єр витриманий в мінімалістичному стилі, і таким чином, що кожна статуетка чи світильник виступають своєрідним предметом мистецтва і вдало поєднані між собою.

По зовнішньому вигляду відвідувачів ресторану, якщо це не гості «Євроготелю», можна було зробити висновок, що візит до «Воку» для них – свято, або романтична подія, чого і Вам бажаю.